На одинці з болем
Інколи важко залишити позаду те чого так прагнув, до чого були спрямовані усі твої мрії та сподівання.І в один момент, без попередження усе руйнується на твоїх очах.
Здавалося б пройшлі вже дні, та ні, то години тягнуться як довжелезний тягар на твоєму, оповитому біллю серці. І немає ні де порятунку, ні схову від цього болю, що безжально опиває тебе з пят до голови. А й подітися то нікуди, ти поринаєш в нього, бо вже не має сил пручатися.
Так ти залишаєшься на одинці з болем, окутаний смутком та безнадійністю свого існування.
